ЕРБСТ Олександр - однокласник з Австрії - зустріч на березі Дніпра

2009.07.24 (Пт)
18:40 - 23:10

В далеких 60-х ми разом вчилися в Рахівській середній школі N 1, що на Закарпатті...

Згодом, кожен пішов своїм шляхом...

Через багато років ми випадково зустрілися в Рахові, в редакції газети "Зоря Рахівщини"...

Пройшли ще роки, і знову зустріч, тепер вже "віртуальна", на порталі Odnoklassniki.ru... З часом так сталося, що бізнес "привів" Шоні (Олександра) на Україну. Фірма, у якій працює Шоні, викупила один із інвестаційно привабливих об'єктів у Дніпропетровську. Доля так "написала" сценарій що ми не могли не зустрітися...

Домовившись ще за неділю про зустріч, кожен з нас уже жив цією зустріччю. І справа не в тому, що на протязі неділі, періодично перед очима "пробігали" кадри шкільних років, якихось теплих миттєвостей, що гріють душу... Просто було розуміння, що така зустріч, це своєрідний аналіз прожитого... Ми не могли не розмовляти про те, як, і з чим кожен з нас підійшов до 50-річної планки... Тому не лише шкільні роки у Рахові, але й прожите і пережите, як фільм, "пробігало" перед очима...

Ще що бентежило нас з Тетяною, ми ніяк не могли придумати дарунок Шоні... Хотілося подарувати щось таке, щоб була згадка... Цілу неділю ми з Тетяною перебирали різні варіанти, але все щось було не те... І до того, ми не знали смаків Шоні, не хотілося "промахнутися"... В кінці кінців, ми розшукали сувенірну "Ґорілку з перцем" і вдвох з Тетяною зійшлися на тому, що це саме те, що хотілося б подарувати.

Ми зустрілися з Шоні біля парку ім. Т.Г.Шевченко, одного з наймальовничих місць у Дніпропетровську. Шоні недалеко арендує квартиру, тому для зустрічі було вибране саме це місце, на березі Дніпра.

Ми вручили Шоні наш подарунок і надіємося, що він йому сподобався. Шоні, з свого боку попередив, що на нас з Тетяною також "чекають" дарунки, але ми за ними маємо зайти до нього в гості.

Шоні запросив нас до кафе, на березі Дніпра, де ми чудово посиділи і поговорили...

Шоні майже все життя в бізнесі, ми з Тетяною на державній службі. Зовсім різні умови для самореалізації, різні успіхи, досягнення. Але нам було цікаво. Шоні був цікавий тим, що у нього "за плечами" не тільки успішні проекти у себе в Австрії, але й в Росії, і надіємося, будуть і на Україні. Було цікаво слухати його оцінки розвитку іноземного бізнесу в умовах українських реалій. В той же час Шоні було цікаво те, чим займаємося ми з Тетяною.

Час пролетів швидко. Коли зтемнілося, Шоні запросив ще зайти і подивитися, як він організував собі "домашні умови" тут у Дніпропетровську.

Шоні арендує шикарну квартиру у елітному районі Дніпропетровська. Хоча все у квартирі підкреслює, що тут не тільки живуть, а й працюють... Бізнесове життя Шоні уже давно навчило цінувати ЧАС!

Що особливо "різало" око? Скромність, не скромність, але на відміну від багатьох "крутих" нових українців у Шоні не відчувалося ніякого "задирання носу", показного бахвальства... Ми з Тетяною побачили перед собою справжнього європейського бізнесмена, у якого все "заточено" на справу, яку він любить і з душею реалізує... Ніяких слів про "хитрі" комбінації, ні якісь "підпільні" схеми, навпаки. У кожному слові Шоні - чесний, прозорий бізнес і бажання, щоб на Україні все було як в Європі.

Ми багато часу обмінювалися думками, чому сучасні технології і менеджмент працюють ТАМ, і чому все теж саме, не працює ТУТ... Але це "вічна" тема...

Було вже пізно, а нам ще потрібно було далеко добиратися додому... Ми прощалися з надією, що розлучаємось не надовго. Шоні на прощання подарував нам шикарну пляшку шоколадного лікеру "Mozart" і коробочку австрійських бананів в шоколоді ;)

На фото, що публікую:
- ми з Шоні в кафе на березі Дніпра,
- ми з Тетянкою у гостях у Шоні

У нашій сім'ї - поповнення! :-)

2009.07.05 (Нд)
10:00

Накінець наша сім'я поповнилась! ;-)

Ми давно уже "намітили", але тільки сьогодні реалізували! Нашим любимим курочкам ми купили довгожданного ПІВНИКА! :-)

І не просто ПІВНИКА, а ще й з двома дуже симпатичними, декоративними курочками! Порода - "корольки"!

Одна з курочок зразу дістала ім'я ЗЛАТА, за золотисте пір'ячко! Півник і друга курочка поки що безіменні...

Ми такі щасливі! Подивіться які вони симпатичні! ;-)

Відпустка 2009'06. День 20/20. Львів-Дніпропетровськ.

2009.06.29 (Пн)

Все рано чи пізно закінчується... Така діалектика життя... Закінчилася й відпустка...

Вчора ще були у Львові, сьогодні уже в Дніпропетровську...

При такому різкому (правда літаком було б ще "контрасніше") дуже явно усвідомлюєш, - Західна Україна і Східна це зовсім різні речі...

Львів, вчора, в День річниці Конституції, весь в квітах, святковий, по всюду державні прапори, навідь маленькі прапорці на красивих львівських трамвайчиках... В центрі міста, люди вдягнені по святковому. В львівському "гайд-парку", що біля Оперного, жваво! Групи людей бурхливо обговорюють поточну політичну ситуацію... Всі відкриті, щирі, зовсім другий дух... Всім відчувається, що для львів'ян День Конституції, це не просто св'ятковий день в календарі...

Приїхали в Дніпропетровськ... Ніякого відчуття св'ята...:-( Таке враження, що приїхав куда завгодно, лише не на Україну...:-(

Дивишся з якою повагою у Львові люди прикрасили квітами чудовий пам'ятник Степану Бандері, і розумієш, що тут на Східній Україні такого порозуміння і поваги до справжніх героїв ще довго чекати...

Але тепер уже зрозуміло, що все-таки колись це станеться! Історію відмиють від усякого "бруду", правда стане доступнішою і тоді все стане на свої місця... Тепер уже у все це віриш!

На фото:

ми з Тетянкою на залізничному вокзалі "ДНІПРОПЕТРОВСЬК". Тетянка, в лівій руці держить пляшку справжнього, аутентичного ЧОРНОГО ЛЬВІВСЬКОГО ПИВА!

Відпустка 2009'06. День 19/20. ЛЬВІВ, День Конституції.

2009.06.28 (Нд)

Поки що публікую, частково, фото. Коментар буде трохи пізніше...

2009'06 День медичного працівника - Рахів, Закарпаття

2009.06.18 (Чт)

Сьогодні, 18.06.2009 р. Рахів урочисто св'яткував День медичного працівника.

Офіційна і св'яткова частини пройшли у Білому Домі Рахова (споруді районної державної адміністрації). На святкову частину начальник районного відділу охорони здоров'я МЕДВІДЬ Віктор Васильович люб'язно запросив артистів Закарпатського обласного музично-драматичного театру та обласної філармонії. Артисти стали справжньою прикрасою св'ята!

На фуршеті, після офіційної і св'яткової частини, спілкування з артистами стали справжньою насолодою... Ми давно так не сміялися на протязі майже 1.5 години з різних сміховинок в їх виконанні!

Потім, по традиції, приємний вечір закінчився в найпопулярнішому барі Рахова - "КАШТАН"...

На фото:
САДВАРІЙ Олександр (http://philarmonia.uz.ua/soloists/sadvari.php), заслужений артист України, "золотий тенор Закарпаття", учасник св'яткового концерту з моєю Тетянкою... ;-)

На березі гірської Тиси

2009.06.16 (Вт)
19:00 - 20:30

Вечір цього дня ми вирішили провести на березі гірської Тиси, річки, що розділяє навпіл місто Рахів.

Як відомо, над Раховом зливаються з високих гір Біла і Чорна Тиса, і утворюють єдину потужну водну артерію, яка впадає потім в Дунай.

Урощище "БОРКУТ" - прогулянка

2009.06.15 (Пн)
19:40 - 21:10

Під вечір, ми з Тетянкою прогулялися у природний парк - урочище "Боркут".

У свій час, цей парк був улюбленим місцем відпочинку рахівчан і гостей міста.

Урочище славилося мінеральним джерелом "Боркут" та амфітеатром в горах.

На превеликий жаль, тепер, таке чудове місце не є в тому стані, якого заслуговує...

Але природа і краєвиди, на щастя, не змінюються!

"КАРПАТИ" Рахів - "ГОВЕРЛА" Ясіня, 0:2

2009.06.14 (Нд)
18:25

Нарешті здійснилася дуже давня мрія, - повести мою Тетянку на футбол!

Та ще й який футбол! В лоні чудових, зелених, рідних Карпат.

Спочатку ми подивилися як грають юноші. Голосно кричали 9 номеру рахівських "Карпат" - "Вася давай!". Такий, низького росту, але дуже напористий гравець, чудово виглядав на полі. Але рахунок так і закінчився боєвою нічиєю - 0:0...

Потім вийшли дорослі склади команд... Зразу помітилося, що ясінянці більш організована команда, чим наша рахівська, на жаль...;-(

Ми чесно кричали, підтримували свої рахівські "Карпати" - "РУБАЙ РАХІВ!" (Боже таке знайоме з дитинства!), але ясінянці були явно ліпшими. Першими забили гол. А в другому тайму забили просто красень-гол! У падінні, через себе, в нижній лівий від воротаря кут... Заслужена перемога команди з гірського Ясіня!

Нам було жаль, що не виграли рахівчани, але задоволення від видовища ми отримали сповна!

Мрія, накінець, здійснилася!

Хай живе і процвітає вільний life:)!

2009.06.12 (Пт)
11:05:01

УКРАЇНА, Львів.
У вільному Львові з вільним life:)

МОблогінг - історія питання

2009.06.08 (Нд)
22:00

МОбильный БЛОГГИНГ как таковой берет свое начало в 1995 году, когда ученый Стив Манн (Steve Mann) опубликовал в своем блоге фотографии, сделанные при помощи, так скажем, мобильного устройства – по сути, диковатой конструкции компьютера, который Стив Манн любил брать с собой; в какой-то момент ему удалось заснять весьма крупный пожар, и эти фотографии отправились прямиком во Всемирную паутину.

По сути, до самого недавнего времени философия моблоггинга не шибко отличалась от первоначальной концепции, заложенной Манном: люди все так же фотографировали события - теперь уже на мобильные телефоны – и выкладывали их вручную в Сеть.

Первыми с кардинально новыми форматами начали заигрывать японцы, в области телекоммуникационных диковинок идущие впереди планеты всей – и стали появляться первые неуклюжие проекты моблог-сервисов, позволявших отсылать отснятые шедевры сразу в персональный блог.

После определенной задержки новинки добрались и до Европы, где моблоггинг пришелся ко двору сразу двум сотовым компаниям – Sony Ericsson и Nokia, встроившим возможности моблоггинга в свои передовые телефонные трубки.

При этом Sony Ericsson вплотную подружилась с Google, а Nokia специально основала новый сервис Nokia Lifeblog, впоследствии начав сотрудничать с сервисом Vox.

Матеріал-оригінал на:
http://telnewsru/Aleksej_Borodkin/c36318/

Блогінг - історія питання

2009.06.08 (Нд)
21:00

БЛОГ (від англійського blog) - скорочена форма словосполучення weblog, що перекладається як "журнал подій".

По суті БЛОГ - це публічний веб-сайт: його основний зміст складають регулярно додаються записи, які можуть цитувати чи коментувати читачами.

Першим цей термін у 1997 році використав Джорн Бергер, творець і редактор інтернет-щоденника Robot Wisdom.

А як же все починалося?

У 1994 році, самий звичайний американський студент Джастін Холл вперше почав вести перший щоденник у мережі Інтернет - він писав невеликі повідомлення про свою навчанні, взаємини з друзями, про своє майбутнє.

Ключовий момент полягав в тому, що записи були реалізовані на спеціальній платформі, де кожен запис могли коментувати окремо, а користувачі могли створювати "стрічку друзів" і читати тільки записи тих, хто їм цікавий.

З тих пір кожен, хто відчуває в собі бажання поділитися своїми думками з навколишнім світом, дати пораду, висловити свою думку, може легко це зробити за допомогою мережі Інтернет - у кіберпросторі, де практично немає цензури, де для обговорення існує безліч можливостей.

З поширенням смартфонів і комунікаторів записи в блоги стали робити все більше користувачів - інформація передається не по проводовим лініями, а по радіоканалу, що набагато більш оперативно.

Однак основне правило залишається непорушним - щоб люди читали, потрібно написати щось цікаве і змістовне.

Матеріал-оригінал на:
http://mnovosti.ru/phones/art/3707.html

Моя половинка! ;-)

2009.05.22 (Пт)
19:40:02

Публікую фото моєї Тетянки.

Як на мене, фото вийшло чудовим.

Повна гармонія з природою ;-)

Наші перші красотки-курочки!

2009.03.01 (Нд)
10:15:01

Наше, перше господарство - чудові, симпатичні курочки!

Зліва (ближче до котика) "мадмаузель Ко-ко" і праворуч, "Фрося" (від Ferrari, бо дуже моторна;).

З дочкою Арменії!

2009.02.19 (Чт)
16:27:02

Мій друг АРМІНЕ у мене в гостях!